Першу доньку Байронові народила сестра

Восени 1818 року у Венеції англійський поет Джордж Гордон Байрон писав поему про українського гетьмана Івана Мазепу. Його зацікавив сюжет про коханця, який зваблює заміжню жінку, а тоді тікає від помсти її чоловіка.

Джордж Гордон Байрон народився в родині збіднілих аристократів. Його батько був гультяєм на прізвисько Скажений Джек, який програв усе майно в карти. Помер, коли синові виповнилося три роки. Невдовзі хлопчик успадкував від двоюрідного діда титул лорда й родовий маєток Ньюстед Еббі поблизу Нотінгема.

У 16 років Байрон дізнався, що має сестру Августу — доньку батька від першого шлюбу. 20-річна дівчина приваблювала його, проте не відповіла братові взаємністю. Вона була заручена з полковником Єжи Леєм.

Наступного року Байрон вступив до Кембриджського університету, навчався абияк. Витратив купу грошей на жінок і заборгував кілька тисяч фунтів стерлінгів. 1809-го отримав диплом і, тікаючи від кредиторів, подався до Європи. У липні 1811-го повернувся до Лондона з рукописом перших розділів "Паломництва Чайльд-Ґарольда". Цей віршований роман мав фантастичний успіх — 14 тис. примірників розкупили за день.

На поета почали полювати найвродливіші жінки Британії. Влітку 1813-го Байрон збирається в подорож до Сицилії разом із черговою пасією — леді Оксфорд. Але отримує листа від Августи. Вона пише, що приїздить до Лондона. Письменник відмовляється від подорожі і йде від коханки.

27-річна Августа мала трьох дітей. Мешкала в маєтку. Чоловіка любила, проте не була з ним щаслива.

Жодна жінка не приваблювала Джорджа так, як сестра по батькові. Августа не була красунею, не надто зналася на літературі. Але Байронові подобались її профіль, манера гаркавити. Він ніжно звав сестру "гускою". Водив її на бали та до театрів. Байрон винаймав будинок на Бенкет-стріт. Мешкав зі старенькою хатньою господинею. Деякий час Августа жила з ним, завагітніла. Проте вирішила повернутися до чоловіка.

Після її від'їзду Байрон засумував. На запрошення Джеймса Вебстера поїхав до Астон-Голл. Там за чотири дні написав поему "Наречена з Абидосу" — про кохання сестри й брата. Повернувшись до Лондона, відправив Августі свій портрет. А та надіслала йому пасмо свого волосся.

1814 рік закохані зустріли у Ньюстед Еббі, маєтку Байрона. Августа була на п'ятому місяці вагітності. Запропонувала Джорджеві одружитися, але він відмовився.

У середині квітня 1814-го Августа народила доньку Медору. Поет відклав поїздку до Парижа, щоб побачити дитину.

Поет заповів Августі все своє майно — сто тисяч фунтів стерлінгів

Аби залагодити скандал, поет у вересні попросив руки Анни-Ізабелли Мільбенк, доньки багатого баронета. Її батьки не схвалювали цього шлюбу, але дівчині кортіло стати дружиною знаменитості.

2 січня 1815 року молодята обвінчалися в Лондоні. Медовий місяць провели в Йоркширі, а 10 грудня в них народилася донька Августа-Ада. 15 січня 1816 року дружина Джорджа з дитиною поїхала до батьків у Лестершир. За тиждень тесть написав зятеві, що Анна-Ізабелла не повернеться. Поет вважав, що теща налаштувала доньку проти нього.

Джордж написав вірш "Прощання з пані Байрон", в якому вибачався за брутальну поведінку. Цю поезію, не розраховану на широке коло читачів, без дозволу надрукувала газета "Чемпіон".

Скомпрометований Байрон залишив Британію 25 квітня 1816 року. Напередодні зустрівся з Августою. Потім написав листа Анні-Ізабеллі. "Я їду, їду далеко, — прощався він. — Ми з тобою вже не побачимося ні на цьому, ні на тому світі. Якщо зі мною щось трапиться, подбай про Августу, а якщо й вона на той час буде прахом — про її дітей".

Емігрант оселився неподалік Женеви. Там підписав угоду про продаж свого маєтку Ньюстед Еббі.

Отриманих грошей йому вистачило до кінця життя. Джордж подався до Венеції, вивчав там вірменську мову. У Маріанни Сеґатті винайняв будинок біля площі св. Марка. Господиня стала коханкою Байрона. Водночас він мав роман із Маргаритою Коньї, дружиною пекаря. 1818-го він викрав її. Пара оселилася у венеційському Палаццо Мосеніго. Розлючений Коньї погрожував зарізати Байрона. Злякавшись, Джордж ховався від пекаря — на вулицю виходив лише вночі. Коли красуня набридла поетові, відіслав її додому. Ображена жінка ударила його ножем у праву руку.

Байрон перебрався на іншу віллу. Вивчав історичне дослідження Вольтера "Історія Карла ХІІ". Прочитав історію молодого гетьмана Івана Мазепи, який залицявся до дружини польського дворянина: шляхтич прив'язав голого Мазепу до дикого коня й відпустив на волю. За кілька діб його, знесиленого, порятували селяни.

Поему про українського гетьмана Байрон почав із Полтавської битви. Після бою Мазепа розповідає шведському королеві епізод з полячкою. Поет надіслав рукопис поеми друзям до Лондона. "Мазепу" видали 28 червня 1819 року. Це був перший художній твір про гетьмана.

Улітку того ж року Байрон познайомився з графинею Терезою Гвіччіолі — молоденькою білявкою з густими локонами й пишною статурою. Тереза нагадувала Джорджеві сестру Августу. "Її розмова, — писав він, — дотепна, але не легковажна. Вона часто приховує свої знання, аби не подумали, ніби хвалиться освіченістю. Певно, їй відомо, що я терпіти не можу освічених жінок".

Тереза оселилася з Байроном на його віллі. Заради поета вона розлучилася з чоловіком. Джордж, боячись помсти графа Гвіччіолі, придбав пістолет. Почав обмірковувати шлюб із Терезою.

Але весілля не відбулося. Коханка Байрона належала до таємного товариства. За це її вислали з Італії. В Іспанії вона пішла до монастиря кармеліток.

Улітку 1823-го Джордж вирушив до Греції, де почалося повстання проти турків. Він мріяв про подвиг, який залишить слід в історії людства. У місті Міссолонгі готував вояків для грецької повстанської армії. Свої поеми Джордж не вважав чимось важливим.

19 квітня 1824 року Байрон помер від гарячки. В його кімнаті знайшли незавершеного листа до сестри. "Моя найдорожча Августо..." — починав Байрон. Поет заповів Августі все своє майно — сто тисяч фунтів стерлінгів. Суму на ті часи колосальну.

Колишня дружина Байрона Анна-Ізабелла більше заміж не виходила. Вона займалася благочинністю. Померла 16 травня 1860 року. Їхня донька Августа-Ада 1835-го одружилася з графом Вільямом Ловлейзом. Вона стала відомим математиком, народила двох синів і доньку. Померла 27 листопада 1852 року. Заповіла поховати себе поряд із могилою батька.

Станіслав ЦАЛИК

http://gazeta.ua